БОРОТЬБА З НЕЗАКОННИМ ВИДОБУТКОМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
БОРОТЬБА З НЕЗАКОННИМ ВИДОБУТКОМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/presentations/ukr/borotba-z-nezakonnym-vydobutkom.pdf
Нагадуємо про закон про посилення відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин.
Текст законодавчого акту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин” №1685-ІХ оприлюднено в офіційні газеті Верховної Ради “Голос України”
Так, документ вносить зміни до статті 240 Кримінального кодексу.
Закон передбачає посилення кримінальної відповідальності не лише для фізичних, а й для юридичних осіб за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, збільшення штрафів порівняно з чинними нормами.
Так, порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі передбачає штраф у сумі 8,5 – 13,6 тисяч гривень або обмеження/позбавлення волі на строк до двох років.
У разі, якщо йдеться про корисні копалини державного значення або незаконний видобуток копалин у великих розмірах, то штраф становитиме від 51 до 85 тис. гривень або обмеження/позбавлення волі на строк до 3 років.
Водночас, якщо копалини незаконно видобували на територіях чи об'єктах заповідного фонду, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Якщо видобуток копалин відбувався шляхом підпалу, вибуху чи за допомогою іншого загальнонебезпечного способу, який спричинив загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 1,7 тисяч гривень до 3,4 тисяч гривень, на посадових осіб: 3,4 тисяч гривень – 8,5 тисяч гривень.
Незаконний видобуток корисних копалин завдає значної шкоди довкіллю і створює небезпеку для громадян.
Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх споживання людиною. За своїм призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. N 827 до корисних копалин місцевого значення віднесено: вапняк, гажа, гіпс, сапропель (сировина для хімічних меліорантів ґрунтів); гіпс, вапняк, крейда (сировина для будівельного вапна та гіпсу); пісок (сировина піщано-гравійна); суглинок, супісок (сировина цегельно-черепична).
Згідно із статтею 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до двох метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Отже, для видобування корисних копалин, за винятком випадків, передбачених статтею 23 вказаного Кодексу, необхідно мати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Видобуток корисних копалин місцевого значення, зокрема піску, досить прибутковий бізнес. В свою чергу, забір піщаної сировини наносить значну шкоду довкіллю. Самовільна розробка створює ситуації щодо небезпечного стану піщаних кар'єрів, викликає потребу у залучені більш досконалих програм щодо проведення рекультивації використаних піщаних кар'єрів, потребує вжиття чималих зусиль для того, щоб порушені землі привести до стану, придатного для їх експлуатації у сільському, лісовому господарствах. Розробка кар'єрів також створює проблему руйнування навколишніх доріг.
Передбачені чинним законодавством України заходи відповідальності за незаконного видобування корисних копалин місцевого значення, які регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є достатньо ефективними. До винних осіб, за фактом розкрадання надр, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, передбачена ст. 57 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог щодо охорони надр).
Разом з тим, існують окремі проблемні питання, які виникають під час документування та розслідування фактів розкрадання піску. За результатами аналізу кримінальних проваджень, більшість з них закривається у зв'язку з тим, що предметом незаконного видобутку корисних копалин є пісок, який визначено корисною копалиною місцевого значення. У той же час, положеннями статті 240 Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачено кримінальну відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.
Тому існує реальна потреба у встановлені кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення.
У зв'язку з цим, проектом Закону пропонується розширити предмет злочину, передбачений статтею 240 КК України корисними копалинами місцевого значення. Для визначення ступеня суспільної небезпеки достатнього для визнання таких діянь злочинними, пропонується кримінально караним визнати незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, якщо їх вартість перевищує в триста і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян.